Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 903/943/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Палій В.М., Чернова Є. В., за участю представника відповідача І. Волкова (дов. від 27.09.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії на рішення господарського суду Волинської області від 30 жовтня 2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року у справі № 903/943/13 за позовом державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії до дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" про стягнення 14 867 грн 39 коп.,

УСТАНОВИВ: У вересні 2013 року державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" про стягнення 14 867 грн 39 коп. з підстав невиконання умов договору від 7 лютого 2012 року.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність зобов'язання.

Рішенням господарського суду Волинської області від 30 жовтня 2013 року (суддя В. Кравчук), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимоги.

Позивач просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, статей 43, 82 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник позивача в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що у 2012 році сторони мали намір укласти договір про виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків, оформлення дозволів, радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, але не дійшли згоди щодо усіх його істотних умов.

Позивач вважає договір укладеним у власній редакції, оскільки відповідач, який одержав протокол розбіжностей щодо умов договору, не передав до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, і з лютого 2012 року по вересень 2013 року виставив відповідачеві 19 рахунків на суму 14 867 грн 39 коп. - вартість виконаних на умовах цього договору робіт, які оплачені не були, що й спричинило спір.

Відповідно до пункту 3.1 розділу Ш Тарифів на роботи (послуги) державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 11 грудня 2008 року № 1256 з наступними змінами та доповненнями, роботи з радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування здійснюються на платній основі за господарськими договорами.

За правилами пунктів 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Доказів того, що договір від 7 лютого 2012 року, на який посилається позивач як на підставу позову, заснований на державному замовленні або такий, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором - в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг) позивач не надав і у господарських судів були відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин правила частини 7 статті 181 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 8 цієї статті Кодексу у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Ураховуючи, що договір про виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків, оформлення дозволів, радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів між сторонами укладений не був, господарські суди дійшли правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Волинської області від 30 жовтня 2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року у справі № 903/943/13 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Волинської філії без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій Суддя Є. В. Чернов